Чому це важливо
Підключення гаманця - один із найбільш неправильно зрозумілих моментів у веб три-іграх. У більшості звичайних потоків підключення гаманця дозволяє грі побачити публічну адресу й пізніше запитувати схвалення. Саме по собі воно не переказує кошти.
Ця різниця важлива, бо гравці ухвалюють безпечніші рішення, коли розділяють підключення, схоже на вхід, і схвалення транзакції. Перше - ідентифікація. Друге - згода на конкретну дію.
Це також робить онбординг менш стресовим. Гравець, який розуміє підключення, може досліджувати функції з гаманцем, не припускаючи, що кожен клік є оплатою.
Прихований режим провалу
Прихований режим провалу - ставитися до підключення як до драматичної загадки. Якщо гра просить гаманець до пояснення того, що гравець може робити, запит здається вимогою, а не інструментом.
Інший провал - зливати підключення, підпис повідомлення й оплату в одну туманну фразу. Це різні події, і гравцям не доведеться здогадуватися, яка з них відбувається.
Краща дизайнерська звичка
Кращий потік пояснює причину до кнопки. Гра може сказати, що підключення гаманця дозволяє їй розпізнати гравця, показати функції з гаманцем, підготувати запити транзакцій або пов'язати нагороди з публічною адресою.
Коли наступний крок потребує підпису або транзакції, інтерфейс має позначити це окремо. Гравець має відчувати межу між переглядом, підключенням, підписом і оплатою.
Стан повернення теж важливий. Після підключення гра має показати, який гаманець підключений і які нові варіанти тепер доступні, не штовхаючи гравця одразу в транзакцію.
Як Миракл може це показати
Миракл може зберегти підключення гаманця спокійним, дозволяючи гравцям спочатку зрозуміти стратегічний шар: карти, ресурси, гільдії, розділення дуелей між гравцями й прогрес сезону.
Коли з'являються дії з гаманцем, Миракл має називати точний крок. Підключити гаманець, схвалити транзакцію, сплатити комісію, увійти в дуель або отримати розрахунок - це не взаємозамінні фрази.
Такий порядок допомагає гаманцю відчуватися частиною продукту, а не воротами перед ним. Гравець вивчає гру, а потім схвалює дії, які справді потребують схвалення.